БІБЛІЙНИЙ ПОГЛЯД НА МІСІОНЕРСТВО
DOI:
https://doi.org/10.37406/3041-1378/2024-3-10Ключові слова:
місія, місіонерство, Церква, трансформації, Царство Боже, місіологічні парадигми, Біблія.Анотація
У статті проаналізовані історичні підходи до місії і місіонерства як практики для подання вістки Божої та її донесення до всіх народів. Зауважується, що місіологія, як вчення і практика, постійно змінюються і розвиваються і не втрачають своєї важливості. Підкреслюється, що в умовах трансформації місіонерського руху та його актуалізації набувають значимості нові підходи до осмислення процесів місіонерства. В статті акцентується увага на тому, що Божественний задум, як викупна місія роду людського, через Ісуса Христа, є і залишається важливим для багатьох християн і Церкви христової.
Посилання
Бош Д. Перетворення місіонерства. Думка, 1997. С. 50.
Йорк Дж. Місіологія у вік Духа. Міссурі, Спрінфілд : Лайф Паблишерз Интернешнл, 2002. 254 с.
Карвер В.О. Місіонерство і задум Божий. Germany, Lage : Логос, 1993. С. 85.
Мокк Джон Деніс. Місії. Євангелизм. Учнівство. Атланта : Джорджія, 1989. 296 с.
Пеннер П. Місіологія і герменевттика. Черкаси, 2014. С. 41.
Нюбигін Леслі. Розкриття таємниці. Уведення в теологію місіонерства. 2006. С. 8.
Попчук О. «Велике доручення» як засіб формування духовної особистості. Релігія і соціум. 2018. № 1–2. С. 216.
Прайт Зейн, Сілле М. Девід, Волтер К.Джейф. Глобальні місії. Вступний курс. Львів, 2016. С. 8.
Раймер Й. Перетворення суспільства. Київ : Християнське біблійне братство св. Апостола Павла, 2007. С. 9.
Синюк М. Два пророцтва Христа. Благовісник. 2013. № 2. С. 13.
Синюк М. Година вже пізня. Голос надії. Луцьк, 1993. С. 1.
Україна: християнство до заснування Київської Русі. URL: http://litopys.org.ua (дата звернення 23.05.2024).