ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ДУШЕОПІКУНСТВА
DOI:
https://doi.org/10.37406/3041-1378/2024-3-3Ключові слова:
душеопіка, духівник, наставник, потребуючий, допомога, віра, спосіб життя, поведінка, зміни.Анотація
У статті окреслено розуміння поняття «душеопікунство», його суть та форми реалізації. Зазначається, що це, у першу чергу, прояв про турботу душі інших людей з метою зміни їхнього фізичного та духовного стану, лінії поведінки, що досягається через пізнання та віру в Бога. Подається низка наукових підходів щодо розуміння форм та інструментів реалізації цього виду духовної діяльності. Розглядаються такі види душеопікунства як духівництво, консультування, наставництво. Стверджується, що виконання цієї місії можливе тільки при наявності пастирського покликання, фахових здібностей, розуміння проблем, які є у потребуючого.
Посилання
Платон, Апологія Сократа, цит. по Moller 1994:9; Bonhoffer, 1985. С. 285.
Український тлумачний словник.URL: https://slovnyk.ua/index (дата звернення 16.02.2024).
Академічний тлумачний словник URL: http://sum.in.ua/s/nastavnyctvo (дата звернення 16.02.2024).
Раймер І. І. Душеопікунство в церкві: курс лекцій: Harsewinkel-Germany, 2006. C. 5.
Рон Харріс. Про біблійне душеопікунство. Київ, 2008. 192 с.
Кочюнас Р. Основи психологічного консультування. Академічний проект, 1999. С. 9.
Keller Tim. Puritan Resources for Biblical Counseling. URL: https://www.ccef.org/resources (дата звернення 24.05.2024).
Мак-Артур Джон, Мек Уейн. Вступ до біблійного консультування, 2007. С. 57.
Белклі Е. Чому християни не можуть довіряти психології? Тинейджер. 2005. С. 75–77.
Мак-Дауелл Дж., Хостетлер Б. Консультування молоді. 2008. С. 9–10.
